Черкаський державний технологічний університет
,
,

Бібліотека
Черкаського державного технологічного університету

Бібліотека ЧДТУ

Наукометричні бази

{socbuttons}
Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Наукометрия — ВикипедияЕфективність наукової діяльності може оцінюватися з використанням як якісних, так і кількісних показників. В основі якісних оцінок лежать висновки експертів. Суб'єктивність подібних оцінок знижує достовірність отримуваних результатів. Кількісні оцінки засновані на опублікованих даних і патентній інформації: це число публікацій, аналіз частоти їхньої цитованості (індекс цитування), індекс Гірша, імпакт-фактор наукового журналу, в якому роботи опубліковані, кількість отриманих вітчизняних та міжнародних грантів, стипендій, вітчизняних та іноземних премій, участь у міжнародному науковому співробітництві, складі редколегій наукових журналів. Із перерахованих вище показників останнім часом найбільший інтерес представляють індекс цитування, індекс Гірша й імпакт-фактор. Міжнародна практика наукометричних досліджень сьогодні базується на використанні наукометричних баз даних.

Наукометрична база даних (НМБД) − це бібліографічна і реферативна база даних з інструментами для відстеження цитованості статей, опублікованих у наукових виданнях.

Індекс цитування – це прийнята в науковому світі міра значущості наукової роботи якого-небудь ученого або наукового колективу. Величина індексу цитування визначається кількістю посилань на публікацію або прізвище автора в інших джерелах. Однак для точного визначення значущості наукових праць важливо не тільки кількість посилань на них, але й якість цих посилань.

Індекс Гірша (h-індекс) – кількісна характеристика вченого, заснована на кількості його публікацій і кількості цитувань цих публікацій.  Наприклад, учений має індекс Гірша 5, якщо 5 з  його статей цитуються як мінімум 5 разів кожна.

Імпакт-фактор показує, скільки разів у середньому цитується кожна опублікована в журналі стаття протягом двох наступних років після виходу. 

ПГУПС — подписчик системы WEB of SCIENCE | ОФКО

Міжнародна наукометричними база Web of Science (WoS) - авторитетний уніфікований майданчик, що дозволяє швидко відшукати і проаналізувати інформацію в галузі мистецтва, природничих, суспільних і гуманітарних дисциплін. Розробник продукту - Thomson Reuters. Медіакомпанія восени 2016 року передала право керування ресурсом незалежної Clarivate Analytics

Найбільша пошукова мережа науки об'єднує реферативні бази опублікованих наукових пошуків, включаючи матеріали конференцій, зміст монографій і патентів. Користувачі системи отримують доступ до найбільш значущи[ досягнень світової науки і технологій, опублікованими найбільш авторитетними періодичними та іншими світовими виданнями.  

Мультидисциплінарна платформа Web of Science охоплює понад 34 тисяч журналів і понад 5000 сайтів, на сторінках яких можна відшукати назву публікації, реферат, бібліографічні дані. Система також дозволяє здійснити пошук автора в БД Web of Science, ознайомитися з інформацією про те, хто з учених і коли використовував в своїх працях цитати з опублікованих раніше матеріалів. В основі організації WoS знаходиться принцип наукового цитування. Платформа дозволяє побачити зв'язку між тими дослідженнями, якими користувався автор при написанні своєї роботи, і статтями, що посилаються на цього ж ученого.

Користувачі сервісу Web of Science Core Collection можуть шукати статті з певної теми відкритих для загального доступу. В базу входять такі індекси цитування: CPCI (Conference Proceeding Citation Index); AHCI (Arts & Humanities Citation Index); SCIE (Science Citation Index Expanded); SSCI (Social Science Citation Index); BkCI (Book Citation Index); ESCI (Emerging Sources Citation Index); RSCI (Russian Science Citation Index).

У міжнародній мережі CPCI відображені матеріали доповідей та обговорень, які прозвучали на конференціях, симпозіумах, семінарах і були надруковані не раніше 1990 року.

AHCI - реферативна база даних, яка відносяться до мистецтва і гуманітарних наук.

SCIE - зручна платформа, яка об'єднала понад 6500 видань по 150 напрямках. Призначена для пошуку журнальних статей з природничих дисциплін. Деякі з них датовані +1898 роком.

Щоб вибрати опубліковані в журналах статті по соціальним (громадським) наук, необхідно скористатися базою SSCI.

Пошуковий майданчик BkCI був створений пізніше інших ресурсів (в 2005 році) і є мультидисциплінарною базою даних монографій.

Колишня Web of Knowledge щотижня доповнюється і оновлюється, завдяки чому передплатники можуть отримати всю наявну в авторитетних виданнях актуальну інформацію.

Більш детальна та корисна інформація доступна на сайті Наука та метрика за посиланням https://nim.media/articles/kontent-web-of-science-ta-metodika-yogo-vidboru

01

Scopusце найбільша реферативна система, яку в 2004 створило видавництво Elsevier для об'єднання знань і якісного обміну інформацією про дослідження та досягнення. Бібліографічна і реферативна база даних та інструмент для відстеження цитованості статей, опублікованих у наукових виданнях. Є однією зі складових інтегрованого науково-інформаційного середовища SciVerse. На січень 2017 р. містить понад 50 млн. реферативних записів. Рубрикатор Scopus (ASJK) має 27 базових тематичних розділів, поділених на 335 підрозділів, політематичні статті індексуються одразу в кількох розділах.[1]. Індексує 18,000 назв наукових видань з технічних, медичних та гуманітарних наук 5000 видавців[2]. База даних індексує наукові журнали, матеріали конференцій та серіальні книжкові видання. Розробником та власником SciVerse Scopus є видавнича корпорація ElsevierБаза даних доступна на умовах передплати через веб-інтерфейс. Пошуковий апарат Scopus інтегрований з пошуковою системою Scirus для пошуку веб-сторінок та патентною базою даних. 

База даних Scopus позиціонується видавничою корпорацією Elsevier як найбільша у світі універсальна реферативна база даних з можливостями відстеження наукової цитованості публікацій. За оголошеною стратегією, ця база даних має стати найбільш повним та вичерпним ресурсом для пошуку наукової літератури. Станом на середину 2009 р. SCOPUS включає 38 млн записів наукових публікацій, в тому числі, 19 млн записів ресурсів, опублікованих після 1996 р., зі списками пристатейної бібліографії

SciVerse Scopus індексує наукові джерела, що видаються різними мовами, за умови наявності у них англомовних версій рефератів.

Якість даних Scopus визнано провідними університетами і дослідницькими організаціями, які використовують цю базу даних для оцінки науково-дослідної роботи, а також рейтинговими агентствами THE, QS World University Rankings, Financial Times та ін. для складання світових рейтингів університетів.

 База даних Scopus оновлюється щодня і включає:

  • повний обсяг метаданих, отриманий від видавництв, включаючи: автор (и), назва документа, рік публікації, електронний ідентифікаційний номер (EID), назва джерела, тому / випуск / сторінки, кількість цитувань, джерело, тип документа, цифровий індикатор об'єкта (DOI );
  • інформацію зі спеціалізованих баз даних компанії Elsevier (наприклад, Embase, Compendex і ін.), а також основних баз інших видавництв (напр., Medline);
  • авторські профілі з докладною інформацією про автора і оцінкою його наукової діяльності;
  • профілі організацій з детальною інформацією та оцінкою їх наукової діяльності;
  • аналітичний інструмент, який дозволяє проводити порівняння журналів з різних бібліометрична показниками (CiteScore, SNIP, SJR)

БД комерційна і повна її версія доступна тільки на умовах передоплати через веб-інтерфейс. Однак існує можливість перегляду ресурсів БД Scopus в обмеженому режимі Author preview (доступно: кількість представлених в БД статей автора, h-index, кількість цитувань, affiliation history).

ПАН БІБЛІОТЕКАР: Оновлений SCImago Journal & Country RankSCImago Journal & Country Rank - наукометричний портал, що містить крім бази даних по всім журналам, що рецензуються Scopus, ряд корисних аналітичних інструментів. Ці інструменти дозволяють відповісти на головні питання: чи входить журнал в Scopus ?; який у журналу квартиль ?; як підібрати журнал по тематиці досліджень? Крім цього, портал містить цілий ряд інструментів візуалізації.

SJR враховує показники: загальна кількість опублікованих статей, цитувань, зважені показники цитувань по роках, індекс Хірша. На основі даних показників SJR підтверджує вплив і престижність як окремих наукових журналів, так і країни в цілому.

SJR оновлюється двічі на рік і знаходиться у вільному доступі.

Більше  корисної інформації на сайті Наука та метрика за посиланням https://nim.media/search?search=scopus. 

Index Copernicus - Opening Science

Index Copernicus (IC)(Польща) —  онлайнова наукометрична база даних з внесеної користувачем інформації, зокрема, наукових установ, друкованих видань і проектів, створена в 1999 році в Польщі. База даних має кілька інструментів оцінки продуктивності, які дозволяють відстежувати вплив наукових робіт і публікацій, окремих вчених або науково-дослідних установ. На додаток до продуктивності індекс Копернікус також пропонує традиційне реферування та індексування наукових публікацій. База даних перебуває у веденні Index Copernicus International. Її названо на честь Миколи Коперник.

Index Copernicus складає власний імпакт-фактор: щорічно проводить детальну експертизу журналів включених в свою базу даних. Представляє тільки метадані статей журналу (назва, анотація, автори, ключові слова, список літератури), при бажанні видавництво може публікувати посилання на повні тексти статей свого журналу.

Index Copernicus включає:

  • анотації розміщених наукових публікацій,
  • індексування журналів (наукових публікацій),
  • ранжування журналів,
  • реферування журналів, а також є платформою для наукового співробітництва та виконання спільних наукових проектів.

IC пропонує персональний доступ до найактуальніших публікацій та досліджень. Кожен науковець визначає обсяг інформації, яку він хоче розмістити. Обрана інформація надходить безпосередньо на свій власний браузер, заощаджуючи час і зусилля. Можна стежити за науковими досягненнями в світі в тій чи іншій галузі науки чи отримувати запрошення приєднатися до науково-дослідних проектів і пропозиції роботи, обмінюватися інформацією з іншими науковцями через комунікатор ІС , знаходити партнерів для співпраці, отримувати інформацію щодо майбутніх конференцій та інших заходів, слідкувати за досягненнями інших науковців.

Кожен науковець, що реєструється, створює свій індивідуальний профіль, де міститься інформація про його вчений ступінь, звання, науково-дослідну діяльність, гранти, патенти, публікації, журнали, де їх роботи були опубліковані та журнали, де вони виступають в якості рецензентів і редакторів. IC проводить аналіз (оцінку) досягнень кожного науковця, його професійний розвиток до уваги береться науково-дослідний потенціал, педагогічний потенціал, адміністративний досвід.

Гарантована повна конфіденційність інформації, що надається клієнтом. Бази даних захищені від будь-якого типу несанкціонованих вторгнень. Інформаційними послугами IC можуть користуватися виключно клієнти IC, які самі визначають, який обсяг їх інформації може бути представлений для загального розгляду.

Index Copernicus містить кілька інструментів для оцінки продуктивності авторів і видавців, які дозволяють відслідковувати вплив наукових робіт і публікацій, окремих учених або наукових установ:

  • IC Journals Master List – це міжнародна база, в якій щороку оцінюються періодичні видання на протязі майже 20 років. Умовою індексації є позитивне проходження багатовимірної параметричної оцінки, заснованої в даний час на більш ніж 100 критеріях. Процес оцінки безкоштовний і до нього можуть вступити всі зареєстровані в базі даних ICI World of Journals наукові видання. Періодичні видання, які відповідають як формальним, так і з попередніми умовами індексації, отримують - дійсний протягом 1 року індекс ICV (Index Copernicus Value), який відображає рівень розвитку журналу і його вплив на світ науки. Також варто підкреслити, що база ICI Journals Master List - одна з небагатьох баз, яка проводить детальну оцінку щороку, це єдиний польський світовий бренд в науці. Завдяки цьому редакції, які піклуються про безперервність індексації, мають можливість слідувати багаторічному шляху і динаміці розвитку журналу.
  • IC Publishers Panel –унікальний інструмент, який дозволяє реалізувати редакційний процес журналу. Це зручна і проста у використанні веб-платформа, яка не потребує встановлення додаткового програмного забезпечення. Система, розроблена Експертами, дозволяє послідовно і всебічно зв'язати всю обробку і підготовку журналу до публікації, створювати онлайн-версію, що відповідає міжнародним стандартам, а також розміщувати статті в зовнішніх базах даних з метою збільшення охоплення та цитованість журналу.
  • IC Scientists – для дослідників з різних країн, що надають свої портфоліо з можливістю поділитися своїми досягненнями та оцінити здобутки інших вчених, а також подати заявку на участь у науково-дослідному проекті. Індивідуальний профіль автора показує науковий потенціал автора, а також гарантує відстеження актуальної науковою інформацією, допомогає в пошуку іноземних співавторів у дослідженнях.
  • IC Institutions – для наукових установ, науково-дослідних інститутів, університетів та інших організацій, що здійснюють науково-дослідну роботу. Система дозволяє архівувати і багатовимірно аналізувати досягнення вчених від імені установи, забезпечує доступ до зовнішніх баз даних і додаткових інструментів для наукової співпраці.

Google Scholar: автор | Open Science in UkraineGoogle Scholar або Google Академія — вільна доступна пошукова система, яка індексує повний текст наукових публікацій всіх форматів і дисциплін. Дата виходу бета-версії — листопад 2004 року. Індекс Google Scholar включає в себе більшість рецензованих онлайн-журналів Європи та Америки найбільших наукових видавництв. За функціями він схожий на вільно доступні системи Scirus від ElsevierCiteSeerX і getCITED. Також він схожий на інструменти засновані на підписці, такі як Elsevier в Scopus і Thomson ISI's Web of Science. Рекламний слоган Google Scholar — «стояти на плечах гігантів» — це данина вченим, які внесли свій вклад в свої галузі протягом століть, забезпечуючи основу для нових наукових досягнень.

Google Scholar дозволяє користувачам здійснювати пошук цифрової або фізичної копії статей, онлайн або в бібліотеках. «Наукові» результати пошуку генеруються з використанням посилань з повнотекстових журнальних статей, технічних звітів, препринтів, дисертацій, книг та інших документів, у тому числі обраних веб-сторінок, які вважаються «науковими». Оскільки більшість наукових результатів пошуку Google це прямі посилання на комерційні журнальні статті, більшість користувачів зможуть тільки отримати доступ до короткої анотації статті, а також невелику кількість важливої інформації про статтю, і, можливо, доведеться заплатити за доступ до повної статті. Google Scholar так само легко використовувати як і звичайний веб-пошук Google, особливо за допомогою «Розширеного пошуку», який може автоматично звузити результати пошуку по конкретних журналах або статтях. Найбільш значущі результати пошуку за ключовими словами будуть перераховані по-перше, в порядку рейтингу автора, кількості посилань, які пов'язані з нею і їх ставлення до іншої наукової літератури, і також рейтингу публікацій журналу в якому вона надрукована.

Завдяки своїй функції «цитується в», Google Scholar надає доступ до анотацій статей, в яких процитована стаття котра розглядається. Саме ця функція, зокрема, забезпечує індекс цитування раніше доступний тільки в Scopus і Web of Knowledge. Завдяки своїй функції «Статті по темі», Google Scholar представляє список тісно пов'язаних статей, ранжируваних в першу чергу по тому як схожі ці статті на первинний результат, але також з урахуванням значущості кожної статті. Google Scholar дозволяє користуватися своїми сервісами різним категоріям користувачів, забезпечуючи їм можливості для створення індивідуальних профілів вчених, профілів наукових періодичних видань, колективів (кафедр, факультетів) та корпоративних профілів цілих установ з правами їх оперативної і зручної модерації. Крім того, Google Scholar володіє дуже зручним і функціональним сервісом, що дозволяє експортувати наукометричний контент в аналогічні (споріднені) сервіси інших наукометричних баз даних. Приклад — ORCID та ResearcherID. Перший з них присвоює кожному вченому унікальний 16-значний номер (відкритий ідентифікатор дослідника і автора досліджень) та дозволяє також розв'язати проблему свідомого чи випадкового застосування омогліфів при написанні прізвищ вчених.

ПАН БІБЛІОТЕКАР: Українські наукові журнали в Google Scholar Metrics

Google Scholar Metrics надають авторам простий спосіб швидко оцінити видимість та вплив останніх статей в наукових публікаціях. Наукові метрики узагальнюють останні цитати багатьох публікацій, щоб допомогти авторам, коли вони розглядають, де опублікувати свої нові дослідження.

Читати 2699 разів Останнє редагування Вівторок, 09 листопада 2021 11:15
Детальніше в цій категорії: Перший журнал про наукометрію »